2012-2013

Думаю, що цей блог стане абсолютно передбачуваним, можливо навіть і очікуваним. Думала не писати, але нахлинуло якось і ось..=) врешті-решт, я ще жодного разу не пошкодувала про тут опубліковане, так що приступлю=). Блог буде присвячений моєму 21-річчю... точніше, це певний міні-підсумок прожитого 2012 року. Коли майже рік тому я сиділа і думала про те, що чекає на мене далі... то переповняло відчуття, що я ніби перетинаю певний рубіж... навіть не знаю як це описати=) ніби "п.ятою точкою" знала, що рік буде непросим, хоч і дуже повчальним. Всі активно говорили-балакали про кінець світу, жартували.... а я вважаю, що в кожного він свій. От сижу, згадую... абсолютно все! Кожен прожитий місяць... і ловлю себе на думці, що згадати то дійсно є що. Основне - це те, як проявили себе деякі люди, які колись були для мене дуже близькими... без яких я вже слабо уявляла своє життя... 2012-ий ніби позривав маски! А ще, за цей рік (як мені здається) я стала значно дорослішою, серйознішою і слабшою... якоюсь чуттєвішою... переоцінила багато що/кого. Самій не віриться, що це пишу, але я навіть щаслива що 2012-ий "забрав" з собою деяких близьких мені людей... Також, раніше лякали думки про майбутнє, я абсолютно не розуміла чого хочу, як жити далі, що робити... Зараз - знаю!=) і це не може не радувати. Так само, не можу не згадати про людей, які показали себе з хорошої сторони, за існування яких я дякую щодня, за яких думаю, хвилююсь, "тримаю кулачки" і яким посилаю "лучі удачі і Бобра")) ...яких люблю. Нехай їх мало, але це навіть краще)) бо чим менше їх буде, тим більше "хорошого і ласкавого" я зможу їм дати!=) Оооо і не можу не написати про університет..... Це окрема тема! Я напевне ніколи не забуду нервову здачу іспиту в "коханої" монстровидної викладачки! Сама не знаю чому вона на мене наганяла такий дикий жах, але все ж... ми це здолали! хоч іноді і здається що вона (і деякі події останніх місяців) забрали в мене не один рік життя! Без підтримки вищезгаданих коханих мною людей, не знаю як це пережила б))) П.С. Тут мали бути побажання і надії на рік грядущий, але дзуськи вам=))) Вони залишаться при мені.. ібо як практика показує "ЧИМ МЕНШЕ ЛЮДЕЙ ЩОСЬ ПРО ТЕБЕ ЗНАЄ, ТИМ ТОБІ Ж І КРАЩЕ"... (про минуле написати ще можна, і то...;) ). Лише сподіваюсь, що 2013 принесе плоди праці за 2012(ібо за ним "боржок" явний!))) ) і багато позитиву...всім і кожному! Бажаю вам бути щирими, сильними і позитивними. Вірте в краще, вірте в себе - і все буде добре! Тверезих і веселих Вам свят! =*)

Вірш Григорія Сковороди – Чим зайнятий…. Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він впевнено, чи вагається? Якщо він діє впевнено і свято, ти блаженний. Якщо непевний, то і ти вагаєшся. Де серце сповнене вагань, Там панують огида і нудьга. Моряк не співає, а непокоїться і боїться, Коли лютують морські хвилі, Коли шалений Аустер розбурхує Адріатику І моряк губить кермо корабля. Наш розум ніколи не залишається пасивним; Він завжди любить чим-небудь займатися, Якщо не матиме хорошого заняття, Він звернеться до поганого. Займи його тим, наж чим міг би добре попрацювати, Але гарним і не надмірним. Так ти уникнеш найлютішої нудьги І зможеш досягти щасливого життя.

Все просто

Нарешті трохи виспалась, відволіклась від того ПРАВА (яке так майстерно вбиває моє натхнення) і після чашки ранкової кави (яку до речі робила з дуками про кримінальне право) в мою світлу:)) голову знов "забралось" багато глобальних думок... деякі з них здались досить корисними, тому запишу сюди... Я вже писала тут про щастя в інтерпритації типу "тварі дабро на всєй зємлє, кармі бабров другім во благо" тому постараюсь не повторюватись, хоч це буде не просто ібо такою є моя життєва позиція... І ТАК: Щодня ми стикаємось з массою справ, новин, людей і зрештою - проблем. І тоді вже в залежності від настрою і нашої натури вцілому починаємо "щось з цим всім робити (або як альтернатива, відкладати на потім)". Отут вже починається найцікавіше.... Як часто задумуємось "наскільки ми є щасливими"? чому так "вузько мислимо?" Адже в більшості найелементарніших життєвих ситуацій криється глибокий сакральний смисл і мета, бо зазвичай ситуація не є саме такою якою ми її бачимо одразу. Все може бути простіше, легше, приємніше тільки якщо ми вирішимо що воно є так. В цей момент мені згадались банальні картинки типу "це твоє життя - розмалюй його сам"... Але ж так і є!..... впевнена що величезна частина пробем зникнуть самі собою коли ми глянемо на них інакшим "кутом"... Все відносно.. 25.11.2012

невміняшки

Так, люди бувають різні. Добрі, злі, веселі, вічно сумні, мовчазні, балакучі..... хороші... і погані (хоч це все поняття відносні, але якщо досі я була переконана шо поганих людей не буває, то зараз вже дуже сумніваюсь у цьому). Періодично я люблю всіх і вся... я переконана шо так краще... що так жити легше. Але кого-кого я абсолютно "на дух непереношу" так це "НЄВМІНЯШОК". Це, такі собі, істоти-егоїсти, які вважають себе чимось надто прекрасним і відмінним від нас, "істот-простоживущих". Їх абсолютно не хвилюють наслідки їхніх необдуманих, неадекватних вчинків... вони собі "творять" а якщо, щось із того "вилазить не тим боком" то вже заздалегідь знають, на кого спихнуть свою провину. Ця категорія людей, особисто для мене, найнеприємніша, так як, в усіх є мозок, і хоч переважна більшість його включає рідко, але хіба це вже нас обходить? і якщо вже вони спихають все на свій "характер" і т.д., то не можу не звернути увагу на те, що в "жовтенькому будиночку" на такий "характер" знайдеться діагноз! так що - велкам!