Про все і ні про що

6та ранку.  Сидячи на вже розстеленому ліжку,  що залюбки передало б мене в обійми Морфея,  сижу і щось тут виписую.  Пів ночі виліплювала цілу армію вареників з різноманітними начинками і слухала інтерв'ю Скрябіна,  до яких раніше руки не доходили.  Яке щастя,  що в нього їх ціла купа! Я згідна ледь не з кожним його словом.. . Хороша він був людина...  з великої літери,  як то кажуть.  Отак виконуючи монотонну ручну працю ненароком почала заглиблюватись в думки... свої власні,  рідні.  І тими блуканнями з теми до теми зависла на тому,  що не може лишити байдужою ... а саме, війна і "тотальне зубожіння".  Останніми днями стала спостерігати на просторах інтернету масу "колючих" жартів про курс долара а-ля "скоро гривнями можна буде дупу підтерати замість туалетного паперу, бо так буде дешевше"  - знаєте,  а мені щось ні разу не смішно!!! Я розумію,  позитив і таке інше,  але це вже якось гидко.  Ніби танці на меморіалі , от серйозно.  Люди на сході життя віддають,  а якісь "шибко мудрі " словами розкидаються,  даби зайвий лайк отримати!  А ще,  цей гіперажіотаж навколо валют і депозитів! Я звісно не великий фінансист,  але тут і без цього зрозуміло,  що величезна частина проблем від паніки.  Люди самі заганяють в велику товсту дупу економіку країни.  А це масове скуповування продуктів? Чи то я чогось не розумію,  чи то всі стадом дуже файно ловляться на спекуляції і різноманітні ілюзії...  А ще,  от чогось впевнена,  що до літа ситуація покращиться...  принаймні з тим доларом. Ну поживемо , побачимо... 
Виговорилась.  Треба засинати. Добраніч...  Чи то доброго ранку !

Пам'яті Кузьми Скрябіна

Ранок 2-ого лютого я запам.ятаю назавжди. Запям.ятаю як день безглуздої трагедії і втрати. Так, нині це не рідкість, але такого "повороту" ніхто не очікував.
Той день почався з маминого:"Іра, Скрябін помер". Сон як рукою зняло. Я схопилась з ліжка і панічно перепитала ще разів з 5!!! сподіваючись, що то дурний сон. Але на жаль - ні. Це було дурне трагічне ДТП. Йому було лише 46.
Кузьма був, є і буде одним з найулюбленіших мною виконавців. Таких як він - не було і не буде. Він в стьобній формі піднімав серйозні теми, про які інші боялись чи соромились говорити. Він вмів тонко і з гумором розповідати про щось так небанально, що іншим така подача інформації і не снилась.
Кожна його пісня наповнена сенсу, хоч це і не кожен розуміє, слухаючи лише заюзані і всім відомі композиції. А якщо копнути далі, то можна для себе відкрити глибину, що полонить свідомість завдаючи незворотних, але таких приємних і важливих змін.
Андрій Кузьменко був справжнім патріотом своєї країни. Він тихцем творив добро вважаючи, що щирі хороші наміри зникають там, де з.являється камера.
Мені безумно шкода, що я не мала можливості знати його особисто... а хотілось би. Дуже хотілось би!
Дуже рада, що побувала на Бандерштаті 2014 і мала можливість відриватись під заслухані до непристойності пісні. Яка тоді була шикарна атмосфера! Він завжди вмів запалити публіку. Було відчуття, що це не якась постороння знаменитість, а хороший знайомий .. чи навіть друг. Душевність атмосфери зашкалювала.
От зараз пишу і не можу передати всього того, що коїться на серці. Щодня вмикаю його пісні, відео і не можу стримати сліз. Хочеться максимально доступно передати своє ставлення до творчості цієї людини, хочеться достойно описати... А не виходить. Минуло 10 днів, а легше не стає... Досі не можу сприйняти той факт, що його більше нема. Безмежно співчуваю його сім.ї та друзям.
Спочивай з миром...

"Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!" Ліна Костенко

Общественный суицид России

Это мой первый, и возножно последний пост на русском. В повседневной жизни я общаюсь исключительно на родном языке, поэтому извините, еcли где-то допущу неточности. Почему на русском? В статистике к этому блогу, я могу наблюдать, что меня опять начали активно читать в России. Имею надежду, что описаное ниже не вызовет информационного отторжения, а будет принято к сведению.. как минимум.
Несколько дней назад я случайно попала на похороны одного из воинов АТО. Это было на центральной площади нашего города. Было много людей (большинство тех, кто его даже не знал...но им было не все равно). Ваша страна (вернее ее правительство) делает видимость, что "не делает погоды" у нас на востоке. А на самом деле, варварским способом уничтожает инфраструктуру, жителей и... своих же военных (в большинстве - совсем молодых парней). На територию РФ отправлено не один грузовик "200" и что дальше? Все делают вид, что ничего не происходит? Или же просто в крематории? Да, на територию моей страны били завезены 7 ваших мобильных крематориев!!! Для чего? Не думаю, что вашим властям есть дело к погибшим украинцам, напрротив - они не хотят шума у вас в стране! Они хотят, чтобы вы и дальше отпускали своих мужей, сыновей, отцов воевать за огромные амбиции маленького человека. Неужели вы так не уважаете собственные жизни и собственную страну, которая уничтожает себя в глазах всего мира. Это настоящий общественный суицид! Ви же потом поколениями свою честь отмывать будете только потому, что промолчали, струсили, поверили тому мусору, которым вам вас ежедневно "удобряют" мозг, делая вид, что все в порядке...!