"А мне уже 20 і мне пора..... і тд і тому подобне=D" част. 2

Ну от і пережила я сьогоднішній день)) ... віднині офіційно старушенція)))
Весь день прокрутилась на кухні і толком навіть не відчула того свята(якби не привітання). Зробила кучу всього...блін, я сьогодні чистосердечно можу себе похвалити і сказати яка я "най на на на на маладец" бо замахалась я ізрядно...сил 0.
Святкували сьогодні у колі сім.ї(і навіщо стільки морочитись було, всі ж свої!!!)... ну практично, брат прийшов з своєю дівчиною(але ж блін, це все одно вона вже значить не чужа нам)... ну в будь якому разі наготували що можна накомити пів Ефіопії блін... от за що не люблю свят так це за ці "навалені жратвою столи" ну от для чого? все ж не з.їсться все одно...та навіть 3тя част. аби з.їлась... а потім воно вже не таке...не "сьогоднішнє" так би мовити. але це таке)))
От що мене порадувало, так це привітання)) яких було дійсно багато, і всі такі хороші!такі милі!такі чудові!=*** а найприємніше було читати привітання взагалі незнайомих мені людей)) ----(да, були і такі^^).
А ще я колись писала про знайомого з маршрутки, що мене трохи напрягав-лякав .... ну так от, він мене якось надибав в контакті і теж привітав і це мене приємно здивувало!дійсно приємно!))
ну отак)) загальні підсумки сьогоднішнього дня: втома, переведений манікюр), купа приємностей і привітань, квіти від брата))), а ще улюблені цукерки ЮХУУУ!))) завтра мене чекає продовження цього всього дійства і в п.ятницю...а далі видно буде))
всім дякую =) обнімаю=)) надобраніч=*

А мне уже 20 і мне пора..... і тд і тому подобне=D

От мені  стукнула ця страшна цифра "20"!!!
Чесно кажучи абсолютно не хотіла щоб вона наступала...якесь відчуття ніби я переходжу на новий етап життя, ніби щось хороше ніжне юне складаю в коробочку і кладу в далеееекий і довгий ящик. Все те ж саме, а відчуття що щось змінилось таки... і сама не знаю що. Як сказала мені одна людиночка=* "ти вже не тінейджер"...ех я вже помаленьку починаю заздрити молодшим дівчатам)))ахах ой жесть)))))
А ще ця подія дала мені того, нереально потрібного, копняка (під дупу), трошки роздуплила "ху й із ху" і це добре))...  тепер я так сказать жіночка і нєфіг боятись труднощів і тд і тп)) буду бурліть і крушить)) жити так як боялась раніше...(хоч я і так вже це роблю)... пора брати себе в руки (ммм;) ) і починати робити все до чого, ті самі руки, "не доходили". 
а ще надіюсь що гарно відсвяткуємо з дівчатками в п.ятницю)) ой як же я надіюсь!!!
і взагалі..завтра буде завтра, і що завтра буде я не знаю...але вірю і надіюсь на краще=)...

P.S.
герой вечора це моя Юлічька)) блін як же вона мило мене привітала))) стільки уваги і няшності і все мені і все на кучу))) аж завалила нею)) ааа як мені приємно було)))накатала поему цілу! я чуть не плакала як читала цю милість...отак=***


а тепер спаааать)))
надобраніч=*

не "чайка"

Минулі два дні я собі нагадую тінь...  сіру і ніяку..
моя застуда конкретно вибила мене із колії, але багато показала... мінімально відкрила очі, так я напевно як завжди себе накручую і драматизую але як не крути а тільки люди яким ти дійсно потрібна будуть з тобою...можливо це буде тел. дзвінок чи смс але їм буде не байдуже. одне діло коли ти весела і життєрадісна ...така собі "чайка" а що робити коли все інакше...кому ти потрібна тоді?

21.12.2011

Кожен свій блог я не знаю з чого почати ...
сьогодні почала читати ще одну книгу, дуже надіюсь що хоч вона буде цікавою тому що це буде вже 4та недочитана мною книга за останні півроку. А не дочитую я їх не тому що лінуюсь, а тому що просто не цікаво... а читати "для галочки" або тому що почала, як мінімум тупо!
а ще вчора була на роботі, була довго і плідно)) доробила практично всю роботу, лишився лиш один "горе клієнт" надіюсь він таки заплатить ...хоча б до нового року.
напевно я ще жодного разу не писала з таким паскудним настроєм... яка причина? навіть сама пояснити толком не можу... гнітить те, що я цілий день просиділа вдома(а я до цього не звикла і звикати не хочу, я ЖИВУ коли рухаюсь, спілкуюсь, щось роблю...а не так як сьогодні....) а ще страшенно болить горло... обпилась:) чаєм, полоскала, а воно все гірше і гірше((, температуру я міряти не буду категорично. що ж завтра буде видно=)

позитив +

сьогоднішній день почався з вчорашньої ночі. ну нафіг таке повторяти! я досі не розумію як мамі вдалось так мене вивести з себе! це тупо її рекорд останнього року (можливо далася в знаки моя втома....не знаю). але в мене просто не вистачає слів щоб передати мій вчорашній стан.
і що ж... як день поч. так його і проведеш.
приснилась мені вночі  моя сама злобна викладачка.... вона сущий дьявол во плоті человєчєскій блін.... і я як чемна і хороша студентка врешті прогуляла всі сьогоднішні пари. ні, я туди пішла, але так як розклад наші методисти вивісити не удосуджуються вже 4 день і грн на моб. в мене теж не було то в мене накрилась і зустріч з подружкою (з якою ми мали зустрітись і я спец. приїхала але вона не відповідала на дзвінок а потім я вже просто сама не мала можливості їй подзвонити) і пари ібо я попросту не знала в яку аудиторію мені йти. вийшла з універу, пішла потинялась вулицями(я ж люблю таке і додому після вищеописаного мені мяко кажучи не хотілось).. але врешті сіла на маршрутку і от я вдома... а тут вже нічого цікавого н сталось. хоч.... згадала, мене тероризує один практично не знайомий хлопець)... в мене вже нервів немає читати ті смс.... приторно-ласкаві...до тошноти. а харить найбільше той факт що та людина якої мені дійсно не вистачає запропастилась кудись... і по ходу там все гірше ніж я собі уявити можу.

дивно, але вчора повернувшись додому враз відчула якусь раптову втому! здавалось кілька хв тому ще було сила-силенна енергії а тут... і замість того щоб сісти і писати семінар я попросту "вбивала час" за комп.ютером.. а потім прийшла мама і ми передивлялись старі фотографії. мені самій було цікаво.... я побачила все настільки по новому! я була просто вшоці скільки раніше всього не помічала.... та й воно мені здавалось якимсь не таким! зробила висновок що за ці роки бачато що змінилось в кращу сторону, більшість принаймні. просиділи ми отак до 2ої ночі=)... можливо тому я зараз практично засинаю, а мені ще стільки всього зробити! і взагалі, мені час збиратись на роботу(так як в універ я знову не піду, не встигаю і не хочу! та й всі мої плани "збились" на один і той самий час).
написала якоїсь фігні але видаляти шкода так що хай буде, потім самій буде що прочитиати=)

Рижик, Василь і Вурдулак!

не знаю з чого почати тому напевно просто напишу про вчорашній день. взагалі напевно одна і основна користь блогу це те, що потім я сама можу перечитати написане...пригадати все...це класно=)
вчора я нарешті вибралась з дому з ціллю: просто відпочити...побайдикувати з Рижиком=)... їли мандарінкі, а ще офігєзне вишневе варення!!!(я до нього як добралась то вже сама шкодувала що попробувала)) )дивились "Відчайдушних домогосподарок"(ахах сором, бо ізначально ми шукали-вибирали серед серйозних фільмів і от на чому зупинились)) ).... давно я так релаксово не проводила час! а ще в неї просто, по-доброму, "чокнуті" собачки! мій ранок почався в 7 ранку (це при тому що ми лягли в 5!) від того що Вурдулак з мокрими лапами ввалився на подушку і (ніби як) ще й облизувати почав мене (чи ні) але пам.ятаю кучу мокрої шерсті і мен хотілось заритись куди подалі від того всього=)! і ці напади продовжувались аж до 12!  і я зробила висновок що, однозначно, хочу котика а не собаку! але все одно все було круто! за що Катеринці і дякую=***

свобода близько!

сьогодні я наважилась на крок до якого йшла не один місяць! звільнилась з роботи! (для справки)---роботу я свою любила (нові люди,рух,зустрічі,спілкування), але та атмосфера на офісі! це постійне втручання в особистий простір! бажання переламати-змінити мене.... я ще багато моментів упущу, ібо із хати сміття не виносять=) одним словом, праця не вдячна і хоч мені чеасно кажучи страшнувато, але так буде краще. треба вміти йти від тих хто тебе не цінує (і роботодавців теж), це рано чи пізно мало статись... а от пізніше вже напевне просто немає куди, хоч за своїми клієнтами(більшістю) я однозначно скучатиму. мені ще працювати тиждень-два а в мене вже ностальгія і комплекс неповноцінності. отак то.
а ще мене просто виводять деякі м.якртілі особи які дозволяють крутити собою на право і на ліво аби їх лишили в спокої(їх скорлупі)...ну що ж , удачі їм в цьому.
але є і приємний момент... я забрала портрет! нарешті!!! мама вже навіть присобачила його на стінку в вітальні)) я йому рада, але те як мама з ним носиться - ЦЕ ТРЕБА БАЧИТИ!!!=)))

5/6.12.11

напишу ка я про те , чим займаюсь ост. півтора тижні: НАВЧАННЯ! Я як якійсь мега-мозг) сплю фігню часу...і пишупишупишупишу...)
вчора здавала екз. в одного дуже цікавогого викладача(дійсно цікавий, класно розказує, багато де буває, подорожує, гонить періодично....короч я б на його пари ходила б і ходила б) і випадково попала в першу 5ку! випадково бо подумала що він халявно ставить тим хто був "маладец" і має оцінки! но не тут то було) підходжу до столу...даю заліковку...він щось там відмічає і каже......."ну а тепер тягніть білет" ці слова прозвучали для мене як вирок))) так як я просто не мала часу підготуватись до цього екз.) та і я вже написала на що я розраховувала! а оказалось що зря!
витягнула білет, офігєла, сіла..офігєла знов....прийшов мені капец...... от що що а про державний устрій Ізраїля я не знаю, та і про Конституцію Японії мала загальні смутні уявлення. щось накалякала на перше пит., ці два навіть не чіпала...
моя черга "підійшла" блін дуже швидко, я б сказала надто швидко! щось почала йому по першому пит. морозити.... і коли дійшла до нелогічного але закінчення виявилсь що йому ще просто цікаво зі мною поговорити, так що говорили так до 10 хв.. про все=) і в перемішку з пит. мого білета. що саме цікавно що ще й виявилось що я навіть щось і про Ізраїль знала... а в Японії взагалі шарю непагано)) і таке буає! я вийшла з універа з "голівудськую посмішкою" на мордє-ліца... ну або стандартно... УЛИБАКА!))

3тя ночі.

Ну от, це вже входить в звичку, лягати спати під ранок. Мені вже навіть кави не потрібно, я і так спати не хочу, а зранку всі мої можливі життяві функції автоматично виключаються) блін... стільки роботи а я створила блог(навіщо не знаю) і калякаю тут. Сьогодні день видався досить приємним=) почну з того що я хоч і встала в 9 ій ранку і, навіть зробивши спроби щось трохи пописати, поснідала і лягла спати далі).
Чекала Тімура, який наводить порядок в моєму компі, наготувала як істінна хозяюшка з любовою і інтузіазмом і тут....він каже що не прийде (причину я не напишу=) ) але скажу що довго і з відбірним єхидством його підкалувала.... ні, ну я дійсно його дуже чекала! але не образилась, ібо....ібо як можна?)) але я навіть подумати н могла який приємний сюрприз він мені зробить ввечері! чесне слово, в мене просто пропав "дар рєчі" і я раділа як дитина, як я це вмію - "до щенячого писку" шо називається!
а ще останні дні я працюю як дурна і чесно кажучи мене це аж ніяк не втомлює і не злить... а навпаки!
а ще я планую звільнитиссь з роботи сьогодні.... ну буде видно по ходу. але одне знаю точно, мене сьогодні чекає унікально-паскудна розмова! пережити б її! не любю говорити не приємні речі але можливо доведеться і це мене лякає значно більше ніж перспективна "наслухатись лайна" в свій адрес, ібо я собі своє знаю.... отак.
ладно, треба писати к.р., але спочатку таки заварю кави=)