сьогодні я наважилась на крок до якого йшла не один місяць! звільнилась з роботи! (для справки)---роботу я свою любила (нові люди,рух,зустрічі,спілкування), але та атмосфера на офісі! це постійне втручання в особистий простір! бажання переламати-змінити мене.... я ще багато моментів упущу, ібо із хати сміття не виносять=) одним словом, праця не вдячна і хоч мені чеасно кажучи страшнувато, але так буде краще. треба вміти йти від тих хто тебе не цінує (і роботодавців теж), це рано чи пізно мало статись... а от пізніше вже напевне просто немає куди, хоч за своїми клієнтами(більшістю) я однозначно скучатиму. мені ще працювати тиждень-два а в мене вже ностальгія і комплекс неповноцінності. отак то.
а ще мене просто виводять деякі м.якртілі особи які дозволяють крутити собою на право і на ліво аби їх лишили в спокої(їх скорлупі)...ну що ж , удачі їм в цьому.
але є і приємний момент... я забрала портрет! нарешті!!! мама вже навіть присобачила його на стінку в вітальні)) я йому рада, але те як мама з ним носиться - ЦЕ ТРЕБА БАЧИТИ!!!=)))
Тут Ви можете знайти: опис подій (важливих та не дуже); рецензії на переглянуті мною фільми; бадьорячий пендаль на тему "навіщо займатись спортом" (скоро буде); і купу моїх роздумів стосовно різноманіних життєвих моментів... Коментарі та побажання вітаються=) Ласкаво прошу;)
Немає коментарів:
Дописати коментар