Ліміт довіри

Раніше думала що я досить відкрита людина і без зайвого остраху йду на контакт з оточуючими. але сьогодні зловила себе на думці що це, вже досить давно, не так. Просто почала пригадувати усіх тих яких сама "відштовхнула" (певною мірою) від себе, і  здивувалась як же дофіга таких людей. І це абсолютно не означало(є) що вони чимось погані, гірші чи щось в цьому дусі... ні! це все наслідок моїх розчарувань (дехто називає це життєвим досвідом=) ). я на підсвідомому рівні захищаючись від нових, ніби вистроїла стінку(хоч це більше схоже на прірву) і не підпускаю нікого, бо знаю що якщо впущу, то ця людина отримає імунітет такого собі "всепрощення"... ну або як мінімум довгостроковий абонемент.....