Ти хто...

Ти є святий чи може грішний?
Утілення добра чи сатани?
Твої зіниці дивляться у вічне,
Ти крок туди, я крок сюди, не йди!

Не йди від суму, жалю, болю
Чужих думок, чужих очей.
І ти собою зміниш долю
Мою, свою і сумерки ночей.

Ти грішний, наче чорний птах,
Як Мефістофель.
Я дивна наче мариво нічне.

Забрав з собою ти давно
Мій страх і спокій
Бо все моє, моє - твоє, чуже...

спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум'ям згорю

© Ліна Костенко

"зло працює на добро"=))

Цікаво, чи є межа людському злу? Чи воно "безмежне"... Зазвичай так кажуть про кохання і я погоджуюсь з цим цілком! Але все ж таки повернусь до теми блогу....
Чи помічали ви, що у добрих вчинків частіше є межа/міра/ліміт... А ще, вони самі по собі - "обмежений випуск"... А зло, ооо воно завжди в асортименті на будь-який "смак і колір", куди не поткнись - усюди можна отримати "щедру порцію".... І звідси проведемо аналогію: всі так жаліються на "життя своє нещасне сповнене образи і сліз" але тоді постає питання: що в цьому дивного? Якщо зла самого по собі і так значно більше, так ми замість боротись з ним, продовжуємо "плодити"... Як то кажуть "зло породжує зло".
В житті невистачає гармонії... Але про неї не може бути і мови доки негатив переважає!
Висновок:
Я вважаю, що лише добрими справами (якими б вони дрібними не були) можна хоч якось покращити наше снування і світ загалом! Адже світ це і є ми... ми всі! І навіть не смійте на нього нарікати чекаючи наступного "кінця світу". Ми самі винні... Але ще можна усе змінити! Завжди можна все змінити!


Щойно зловила себе на думці, що у даному текті стільки раз згадується слово "зло", що це мав би бути найгірший текст в світі!=)) (а ще суцільна тафтологія). Але ні, вперше "зло працює на добро")) ... Сподіваюсь на це...
П.С.
Зробіть для мене одну добру справу будь ласка, посміхніться;)

Безглуздо

Мене вже давно "навідували" думки про те, як добре було в дитинстві! як все було просто, наскільки я тоді була щаслива і як би мені хотілось повернути своїх 5 рочків.....хоча б на один день. З "приходом" літа я стала часто спостерігати цікаву каритну біля свого будинку: гарненькі біляві дівчатка років 5-6 розстеливши на траві покривало, граються ляльками... настільки захоплено ... так мило:) їм нема діла до усієї "дорослої біганини", здається, вони навіть не помічають нікого і нічого навколо...... в них є їх "прекрасний світ" яким вони можуть запросто керувати. якби вони знали як я по-доброму їм заздрю!....тому що вони ще і уявлення не мають яка маса проблем і труднощів на них чекає! але найбільше заздрю їх безмежній довірі оточуючим... Вони ще не знають наскільки підлими, брехливими і гнилими бувають люди. Не знають, що довіряти не варто нікому... Часто мені стає стидно, від того що я повірю комусь ... а потім виявляється що не варто було. Я не так звинуваючую ту людину, як себе...за те що допустила таке... тупо але що ж поробиш