Безглуздо

Мене вже давно "навідували" думки про те, як добре було в дитинстві! як все було просто, наскільки я тоді була щаслива і як би мені хотілось повернути своїх 5 рочків.....хоча б на один день. З "приходом" літа я стала часто спостерігати цікаву каритну біля свого будинку: гарненькі біляві дівчатка років 5-6 розстеливши на траві покривало, граються ляльками... настільки захоплено ... так мило:) їм нема діла до усієї "дорослої біганини", здається, вони навіть не помічають нікого і нічого навколо...... в них є їх "прекрасний світ" яким вони можуть запросто керувати. якби вони знали як я по-доброму їм заздрю!....тому що вони ще і уявлення не мають яка маса проблем і труднощів на них чекає! але найбільше заздрю їх безмежній довірі оточуючим... Вони ще не знають наскільки підлими, брехливими і гнилими бувають люди. Не знають, що довіряти не варто нікому... Часто мені стає стидно, від того що я повірю комусь ... а потім виявляється що не варто було. Я не так звинуваючую ту людину, як себе...за те що допустила таке... тупо але що ж поробиш