Лабіринт життя

Кожен злий вчинок віддаляє від вас щастя! Життя ніби лабіринт, по якому ми рухаємось назустріч щастю. Роблячи хороше, ми скорочуємо відстань (як з прискоренням), а роблячи зле,навпаки - добавляємо поворотів, пасток і штрафів на своєму шляху. Багато хто так і не добирається до цілі, адже час обмежений! Життя не вічне і другої спроби не буде. Це шанс, який треба використати сповна, встаючи щоразу після падіння! А ще... буває, що люди настільки зациклюються тим, щоб псувати чиєсь життя, що забувають жити своїм. І цим самі віддаляють себе від цілі розтрачуючись не на те і не на тих. Чужий біль це ніби важка ноша, яка не даватиме рухатись сповна! Не беріть її на себе! Будьте добрими! А ще... не брешіть!!! ...собі, близьким, чужим... Від цього шлях вкривається туманом, ваш внутрішній GPS дає збій і тоді починається блукання наосліп! Це страшно і не всі знаходять з нього вихід, блукаючи як примара в своєму власному житті. Ти ніби вдома, але чужий... Так буває. Все лише в наших руках.