Open your mind

Іноді так добре побути наодинці з собою... Походити по пустій квартирі пізно ввечері, піти на кухню, поставити чайник, стати біля вікна, чекаючи поки закипить вода І ненароком випасти в прострацію... Відчути себе поглинутою краєвидом і атмосферністю моменту. Стояти отак, дивитись вдалечінь чуючи лише власні думки і стукіт крапель води по умивальнику, які ніби рахують час, що повільно але систематично втікає просто з-під наших ніг. В погоні за щоденними подіями і турботами, за матеріальним, за враженнями ми думаємо, що живемо... При цьому не зупиняючись ні на мить... Стій. Зачекай. Злови момент. Відчуй його сповна. Затримай свій внутрішній годинник.. Прислухайся до дихання, до стукоту серця, до думок, до власних неприкритих щирих бажань...Не бійся. Це лише твоє життя і ніхто не вправі вказувати тобі на те, що добре, а що ні.. Ніхто ніколи не компенсує тобі цієї миті і всіх прожитих років. Постарайся почути себе. Відкрийся собі і світу, поглинаючи енергію, що наповнюватиме твої відкриті шлюзи. Щирість перед собою творить дива.
Закипів чайник.