ЗАСТЕРЕЖЕННЯ!
В даному дописі знаходяться банальні загальнодоступні істини. Я мала зухвалість об.єднати їх в одне-ціле, скерована до дії потужною фразою.
Якщо для когось це стане "бадьорячим пендалем" в момент невпевненості - буду щиро рада! ;) І так, приступимо:
Днями почула фразу, що міцно засіла у голові: "Довго думай приймаючи рішення, але коли приймеш його, то більше не думай! Прийнявши його, будь впевненою, що зробила вірно, як би там не було". Якщо подумати, то це універсальна порада на всі випадки життя. Сумніваючись у своїх рішеннях ми сповільнюємо власний розвиток, урізаємо досягнення і просто морочимо голову людям, що нас оточують. Впевненість в позитивному результаті - половина справи, особливо, якщо ви в затії не одні. Коли людина цілеспрямована, то це надихає всіх навколо. Але варто лише на мить допустити коливання типу:"чи варто?", як в процесі починаються збої. Це елементарна психологія.
Ще гірше, коли рішення прийнялось під впливом емоцій, а людина свято вірить в свою правоту.
Також, не можна здаватись. Ситуації бувають різні і як правило: чим складніше, тим цінніший результат. Надриваючи себе зсередини - можна "зірвати куш".Ніколи дорога до щастя не буває рівною і простою. Часто нам хочеться опустити руки і сказати, що раніше було легше, що тоді було комфортніше і було величезною дурістю покидати зону комфорту заради примарного "раю".
Як правило, такий стан межує "з другим диханням", або, власне, самим фінішом. Дуже часто люди кидають все за крок до мети.
Хоча варто навпаки зібрати всі останні сили, викликати в собі "мазохістські" нахили, та з кайфом від процесу "добити мету" до кінця.
Головне не боятись. Головне не шкодувати себе, бо якщо вже зважилась(вся) - дєрзай!
Немає коментарів:
Дописати коментар